Одним із наслідків пандемії Covid-19 було пришвартування круїзних кораблів і перебування пасажирів на карантині. Видання “The Wall Street Journal” опублікувало статтю, яка містила інтерв’ю з туристами. Коментуючи, як карантин надав більше можливостей для спілкування, один пасажир пожартував, що його дружина, яка має чудову пам’ять, згадала кожний його прогріх, і їй здавалось, що вона ще не все згадала!
Подібні розповіді викликають у нас посмішку, нагадують про нашу людську природу і слугують попередженням, чи не тримаємось ми за речі, які б мали відпустити. Втім, що нам допомагає виявляти добре ставлення до тих, хто нас образив? Характер нашого великого Бога, як сказано в тексті Псалма 102:8-12.
У віршах 8-10 чудово сказано: “Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий. Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів. Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими”. Молитовне читання Святого Письма і благання про Божу допомогу може спонукати нас переглянути свої наміри комусь помститись чи когось покарати. Це також може спонукати нас молитись за себе і за тих, кому нам хочеться нашкодити, відмовляючись виявляти благодать, милість і прощення.
