Якось я допомагав своєму онукові шестикласнику Логану виконувати важке домашнє завдання з алгебри. Під час невеликої перерви він сказав, що мріє стати інженером. Потім ми знову повернулися до іксів та ігреків, і Логан з досадою заявив: “Навіщо це робити? Воно ж мені ніколи не знадобиться!”
Я не міг не посміхнутися і сказав онукові: “Ну, Логане, якщо ти хочеш стати інженером, то тобі потрібно саме це!” Він не бачив зв’язку між алгеброю та своєю мрією про майбутню професію.
Іноді ми так само дивимося на Святе Письмо. Слухаючи проповіді та читаючи деякі розділи Біблії, ми можемо думати: “Мені це ніколи не знадобиться!” Псалмоспівець Давид мав що сказати з цього приводу. Він писав, що Божа істина в Писанні “зміцнює душу”, “недосвідченого умудряє” та “[звеселяє] серце” (Пс. 18:8-9). Мудрість Божого Слова, що знаходиться в перших п’яти книгах Біблії, на які посилається Псалом 18 (так само, як і в усьому іншому Писанні), допомагає нам щоденно бути під проводом Святого Духа (Пр. 2:6).
А без Божого Слова нам не вистачатиме найважливішого засобу, який Бог передбачив для нашого спілкування з Ним, пізнання Його любові та волі. Навіщо потрібно вивчати Біблію? Тому що “заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює” (Пс. 18:9).
