Переїзд вважається одним із найсильніших стресів у житті людини. Ми переїхали до нашого теперішнього будинку після того, як я прожила в попередньому майже двадцять років. З них вісім я жила там зовсім одна, а потім вийшла заміж. Чоловік переселився до мене з усім своїм майном. Потім з’явилася дитина, майна побільшало.

День переїзду до нового будинку не обійшовся без інциденту. За п’ять хвилин до прибуття вантажників я ще працювала над рукописом книги. А в новому будинку було декілька сходів, тому знадобилося вдвічі більше часу і в стільки ж більше вантажників.

Але до кінця дня я не відчувала особливого стресу. І тут я усвідомила, що провела багато годин над написанням книги. З Божою благодаттю я роздумувала над Його Словом, молилася і старанно працювала, щоб встигнути закінчити. Це стало причиною мого спокою: я була занурена в Біблію і молитву.

Апостол Павло писав: “Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою” (Фил. 4:6). Коли ми молимося і радіємо “в Господі” (в. 4), наші думки переорієнтовуються з проблем на Того, Хто їх вирішує. Ми можемо просити Бога допомогти нам розібратися з причинами стресу, але при цьому також перебуваємо в спілкуванні з Ним, завдяки чому в серце приходить “мир Божий, що вищий від усякого розуму” (в. 7).