Жозе, молодий віруючий в Ісуса, відвідав церкву свого брата. Коли він ввійшов до зали поклоніння, на нього з невдоволенням подивився його брат. Жозе одягнув футболку, і на обох його руках виднілися татуювання. Брат сказав йому піти додому і перевдягнутися в сорочку з довгими рукавами, оскільки багато татуювань відображали його минуле. Жозе раптом відчув себе брудним. Однак розмову братів почув інший чоловік, який привів Жозе до пастора, розповівши йому, що сталось. Пастор усміхнувся і, розстібнувши свою сорочку, показав велике татуювання на своїх грудях, яке лишилось від його минулого. Пастор запевнив Жозе, що йому не треба ховати руки, оскільки Бог очистив його зсередини.

Давид відчув радість від Божого очищення. Сповідавши перед Ним свій гріх, цар написав: “Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито” (Пс. 31:1). Тепер він міг “співати із радістю” разом з “щиросердими” (в. 11). Згодом апостол Павло в Посланні до римлян 4:7-8 процитував уривок із Псалма 31:1-2, де мовиться, що віра в Ісуса веде до спасіння і до нашої чистоти перед Ним (див. Рим. 4:23-25).

Наша чистота в Ісусі – це більше, ніж чиста шкіра, бо Він знає та очищає наші серця (1 Сам. 16:7; 1 Ів. 1:9). Радіймо Його очищенню сьогодні.