У книзі “Фізика” Чарльз Манн та Джордж Твісс запитують: “Коли в глухому лісі падає дерево, а поблизу немає жодної тварини, яка могла б почути, чи видає воно звук?” Протягом багатьох років це питання викликало філософські та наукові дискусії про звук, сприйняття і навіть реальність світу. Проте остаточної відповіді на нього досі немає.
Якось увечері, коли мені було самотньо і тужливо через проблему, якою я не могла ні з ким поділитися, я згадала це питання і перефразувала його так: “Коли я кличу на допомогу, але нікого немає поблизу, чи чує мене Бог?”
Зустрівшись із загрозою смерті, автор Псалма відчув себе всіма відкинутим. Тому він покликав Бога, знаючи, що Господь почує і допоможе. “Він почув голос мій у благаннях моїх, бо Він нахилив Своє ухо до мене”, – пише він (Пс. 114:1-2). Коли ми нікому не можемо розповісти про свій біль, про нього знає Бог. Коли ніхто не чує нашого крику, його чує Творець.
Знаючи, що Бог проявить нам Свою любов і захист (в. 5-6), ми можемо бути спокійними в скрутні часи (в. 7). Єврейське слово, перекладене як “відпочинок”, використовується для опису тихого та безпечного місця. Нехай у нашому серці панує Божий мир, підкріплений упевненістю в Його присутності та допомозі.
На запитання, поставлене Манном і Твіссом, пропонувалося безліч відповідей. Але відповідь на запитання: “Чи чує Бог?” проста: “Так, чує!”
