Я виросла в штаті Техас, де багато церков, членами яких є афроамериканці. Щороку 19 червня вони влаштовують святкові ходи та пікніки. Але лише в дев’ятнадцять років я дізналася про походження цього свята. Його почали відзначати в 1865 році, коли поневолені жителі Техасу дізналися, що президент Лінкольн подарував їм свободу, підписавши Прокламацію про звільнення рабів два з половиною роки тому! Вони продовжували жити в рабстві, бо не знали про свою свободу.

Можна бути вільним, але жити як раб. У Посланні до галатів апостол Павло писав про інший вид рабства – життя під гнітом релігійних правил. В одному з ключових віршів цієї книги він каже: “Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства” (Гал. 5:1). Християни отримали свободу від обрядових обмежень, які стосуються, наприклад, того, що можна їсти або з ким спілкуватися. Проте багато хто з них, як і раніше, жили немов у рабстві.

На жаль, таке може відбуватися і з нами. Але реальність така, що в ту хвилину, коли ми навернулися до Христа, Він звільнив нас від життя в страху перед численними вимогами закону. Оголошено свободу! Житимемо в Його силі!