Ми прикрашали церковну будівлю для спеціального заходу, і одна з сестер дорікнула мені за мою недосвідченість. Коли вона пішла, до мене підійшла інша і сказала: “Не хвилюйтеся. Вона з тих, кому потрібна додаткова благодать”.

Я засміялася. Мені сподобався вираз “додаткова благодать”, і я почала застосовувати його щоразу, коли в мене з кимось виникав конфлікт. Минули роки, я сиділа в тій же церкві на похороні тієї самої сестри, якій була потрібна “додаткова благодать”. Пастор розповідав, як вона служила людям, часто непомітно для оточуючих, і була щедрою та турботливою. Я просила Бога пробачити мені за те, що засуджувала її та інших, несправедливо навішуючи ярлики. Адже мені самій теж потрібна була “додаткова благодать”, як і всім, хто йде за Христом.

У Посланні до ефесян апостол Павло пише, що всі ми “з природи були дітьми гніву” (Еф. 2:3). Але Господь замість гніву подарував нам спасіння, яке ми нічим не заслужили і ніколи не зможемо відпрацювати. Чому так? “Щоб ніхто не хвалився” (в. 9).

У міру того, як ми будемо день за днем підкорятися Богові на своєму життєвому шляху, Святий Дух працюватиме над зміною нашого характеру, щоб у ньому відобразились чесноти Христа. Кожному віруючому потрібна додаткова благодать. І Господь дає її нам належною мірою (2 Кор. 12:9).