Пастор, мружачись, вдивлявся в текст своєї проповіді. У нього була короткозорість, тому він підносив рукописні сторінки мало не до самого носа. Мова його була невиразна та монотонна. Проте Божий Дух діяв через слово Джонатана Едвардса, запалюючи вогонь Великого пробудження, що приводив до віри в Христа тисячі людей.
Бог часто використовує несподівані речі для досягнення Своїх досконалих цілей. Пишучи про Його план наблизити до Бога заблудле людство через люблячу смерть Ісуса на хресті, апостол Павло підсумовує: “Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне” (1 Кор. 1:27). Світ очікував, що Божа мудрість виглядатиме, як його власна мудрість, і прийде з нездоланною силою. Натомість Господь Ісус прийшов смиренно і лагідно, аби спасти нас від гріхів. Він став для нас “мудрістю від Бога, – праведністю ж, і освяченням, і відкупленням” (в. 30).
Вічний і премудрий Бог втілився в людське немовля, яке стане дорослим, страждатиме, помре і воскресне, щоб з любов’ю вказати нам шлях до Нього додому. Він любить використовувати скромні засоби і людей для здійснення великих справ, яких ми ніколи б не змогли досягти власними силами. Якщо ми хочемо, Він може використати навіть нас.