Після пожежі “Маршалла”, найбільш руйнівної в історії Колорадо, одна служба запропонувала сім’ям допомогу в пошуку цінних речей серед попелу. Члени родин згадували дорогоцінні предмети, які, як вони сподівалися, все ще збереглися. Однак мало що вціліло. Один чоловік з ніжністю говорив про свою обручку. Він поклав її на комод у спальні. Тепер будинку немає, він обвуглився і перетворився на один шар уламків. Обручку шукали в тому самому кутку, де була спальня, але безуспішно.
Пророк Ісая зі скорботою писав про неминучу руйнацію Єрусалима, який буде зрівняний із землею. Так само бувають моменти, коли ми відчуваємо, що життя, яке ми побудували, перетворилося на попіл. Ми відчуваємо, що в нас нічого не залишилось: ні емоційно, ні духовно. Однак Ісая пропонує надію: “Господь… послав Мене перев’язати зламаних серцем… потішити всіх, хто в жалобі” (Іс. 61:1-2). Бог перетворює трагедію на славу, “щоб замість попелу дати їм оздобу” (в. 3). Він обіцяє, що “забудують руїни відвічні, відбудують спустошення давні” (в. 4).
На тому ж місці пожежі, але на протилежному боці, одна жінка також перебирала попіл. І саме там вона знайшла обручку свого чоловіка, яка і досі була у футлярі. У вашому відчаї Бог простягає руку до вашого попелу і витягує звідти єдину по-справжньому дорогоцінну річ – вас.
