На сходовому майданчику офісної будівлі в мене раптом закрутилася голова. З’явилося відчуття, що сходи почали крутитися. Приголомшена, я схопилася за поручні. Серце прискорено билося, ноги підгиналися, а я чіплялася за перила, радіючи їх міцності. Обстеження показало, що в мене анемія. Хоча причина не була серйозною, і запаморочення незабаром пройшло, я ніколи не забуду, якою слабкою і безпорадною я відчула себе того дня.
Ось чому я захоплююся жінкою, яка торкнулась Ісуса. Всупереч ослабленому стану, вона не тільки змогла протиснутися крізь натовп, але й виявила дивовижну силу віри, наважившись наблизитися до Господа (Мт. 9:20-22). Адже в неї були дуже вагомі причини цього не робити. Згідно з Мойсеєвим законом, вона була нечиста і в разі викриття могла зіткнутися з серйозними наслідками (Лев. 15:25-27). Але думка: “Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю” штовхала її вперед. Грецьке слово, перекладене як “доторкнуся”, означає скоріше “візьмуся” або навіть “вхоплюся”. Жінка вхопилася за Ісуса. Вона вірила, що Він може її зцілити.
Серед численного натовпу Господь побачив відчайдушну віру цієї жінки. Коли ми так само чіпляємося за Нього у своїй потребі, Він приймає нас і приходить на допомогу. Розкажемо Йому все, не боячись ні відкидання, ні покарання. Він каже: “Тримайтеся за Мене”.
