На п’ятдесяту річницю весілля Чарлі та Джен снідали в кафе разом зі своїм сином Яном. У кафе того ранку не вистачало персоналу: тільки менеджер, кухар і дівчинка-підліток, яка виконувала обов’язки офіціантки та буфетниці. Закінчивши сніданок, Чарлі повернувся до дружини та сина і запитав: “У вас є важливі справи на найближчі кілька годин?” Виявилось, що ні.
Тоді, з дозволу менеджера, Чарлі та Джен почали мити посуд, а Ян – прибирати зі столів. З його слів, у цьому не було нічого незвичайного. Його батьки завжди брали приклад з Господа Ісуса, який “прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити” (Мр. 10:45).
В Євангелії від Івана розповідається про останню вечерю, яку Христос розділив зі Своїми учнями. Того вечора Він навчив їх смиренному служінню, помивши їхні брудні ноги (Ів. 13:14-15). Якщо їх Господь і Вчитель був готовий виконати для них таку роботу, то і вони повинні були охоче служити іншим.
Бог доручив Своїм дітям багато різних служінь, але одне залишається незмінним: у служінні криється справжня радість. І наша мета полягає не в тому, щоб здобути похвалу в людей, а в тому, щоб смиренно та з любов’ю служити іншим, віддаючи всю славу жертовному та безкорисливому Богові.
