Моя дружина має намисто та сережки з Ефіопії. Їхня елегантна простота – свідчення особливого таланту невідомого майстра. Але найдивовижніше в цих прикрасах – їхня історія. Через десятиліття збройних зіткнень і громадянську війну, що й досі триває, земля Ефіопії вкрита уламками боєприпасів та гільзами. З надією на краще майбутнє, люди розчищають випалену землю і збирають метал. З нього місцеві ремісники виготовляють прикраси.

У цій історії я почув відлуння пророцтва Михея, який говорив про прекрасне майбутнє. Одного разу, проголошував пророк, люди перекують “мечі свої на лемеші, а списи свої – на серпи” (Мих. 4:3). Зброю, вироблену, щоб вбивати і калічити, буде перетворено на інструменти підтримки життя. У Царстві Господа “не підійме меча народ на народ, і більше не будуть навчатись війни” (в. 3).

Пророцтво Михея в часи його життя здавалося таким самим неймовірним, як і в наш. Ми також регулярно зустрічаємося з насильством і війною, і здається неможливим, що світ колись зміниться. Але Бог обіцяє, що з Його милості дивовижний день зцілення все ж таки настане. А нам важливо почати жити відповідно до цієї істини вже зараз. Бог вже сьогодні допомагає нам взятися за Його працю, перетворюючи уламки на прекрасні речі.