Джадсон Ван ДеВентер народився на фермі, де вчився малювати і вивчав мистецтво. Зрештою, він став учителем малювання. Однак у Бога для нього був зовсім інший план. Друзі цінували його працю в церкві і закликали зайнятися євангелізацією. Джадсон також відчував, що Бог його до цього кликав, але йому було важко відмовитись від мистецтва. Однак, за його словами, “нарешті настала вирішальна година мого життя, і я віддав Йому все”.
Ми не можемо собі уявити розбите серце Авраама, коли Бог закликав його віддати свого сина Ісака. Читаючи Боже повеління “принеси… його в цілопалення” (Бут. 22:2), ми запитуємо самих себе: “А чим цінним Бог закликає нас пожертвувати?” Ми знаємо, що, зрештою, Бог помилував Ісака (в. 12), втім суть зрозуміла: Авраам був готовий віддати те, що для нього було найціннішим. Він вірив, що Бог допоможе йому під час виконання найскладнішого покликання.
Ми говоримо, що любимо Бога, однак чи готові пожертвувати найдорожчим? Джадсон Ван ДеВентер пішов за Божим покликом благовістити і написав гімн “Все Тобі віддати прагну”. Згодом Бог покликав Джадсона до викладання, і одним з його учнів став молодий чоловік на ім’я Біллі Грем.
Божий план для нашого життя має цілі, які ми не можемо собі уявити. Він прагне, щоб ми були готові віддати найдорожче. Схоже, це найменше, що ми можемо зробити. Зрештою, Він віддав за нас Свого Однородженого Сина.
