У березні 1945 року “армія-привид” допомогла американським військам форсувати річку Рейн, надавши союзникам життєво важливу базу для операцій на Західному фронті Другої світової війни. Солдати були реальними людьми, а не примарами. Але цього разу команда з 1100 чоловік імітувала присутність 30000 чоловік, використовуючи надувні танки-приманки, а також програваючи через динаміки звукові ефекти руху військ і транспортних засобів. Відносно невелика кількість воїнів змусила ворога думати, що наступає велика сила.

Мідіянітяни та їхні союзники також тремтіли перед крихітною армією, яка з’явилася вночі (Суд. 7:8-22). Гедеон, суддя, пророк і воєначальник Ізраїлю, був використаний Богом, щоб зробити його крихітне військо джерелом жаху для ворога. Ізраїльтяни також використали звукові ефекти (сурми, розбиті глиняні глечики, людські голоси) і видимі об’єкти (палаючі смолоскипи), щоб змусити ворога, численного, “як сарана” (в. 12), повірити, що він зіткнувся з потужним противником. Тієї ночі Ізраїль переміг свого ворога з військом, яке за Божим повелінням скоротилося з 32000 чоловік до 300 (вв. 2-8). Чому? Тому що це дало зрозуміти, хто насправді виграв битву. Як Бог сказав Гедеону: “Я дав його в руку твою” (в. 9).

Отже, шукаймо Бога і покладаймося лише на Його силу. Бо Його “сила… здійснюється в [нашій] немочі” (2 Кор. 12:9).