Коли ми вперше зустріли нашого сусіда Генрі, він дістав із сумки потерту Біблію і з сяючими очима запитав, чи не хочемо ми поговорити про Писання. Ми кивнули, і він почав говорити про деякі виділені уривки. Генрі показав нам блокнот із занотованими спостереженнями і сказав, що він також створив комп’ютерну презентацію на цю тему.
Генрі також розповів нам про те, як він виріс у складній сімейній ситуації, а потім, залишившись на самоті в найгіршому становищі, прийняв смерть і воскресіння Ісуса Христа як основу своєї віри (Дії 4:12). Його життя змінилося, коли Дух Святий допоміг йому виконувати біблійні принципи. Хоча Генрі присвятив своє життя Богу багато років тому, його ентузіазм і досі був сильним.
Завзяття Генрі надихнуло мене, людину, яка вже багато років перебуває з Ісусом, замислитись над власними духовними устремліннями. Апостол Павло писав: “У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві” (Рим. 12:11). Це здається надто складним завданням, поки я не дозволю Писанню виховувати в мені таке ставлення, яке відображає постійну вдячність за все, що Ісус зробив для мене.
На відміну від емоційних злетів і падінь, завзяття заради Христа походить від постійно зростаючих стосунків із Ним. Чим більше ми дізнаємось про Нього, тим ціннішим Він стає, і тим більше Його доброта наповнює наші душі і виливається у світ.
