У родині Альба стався рідкісний випадок – у них народилися дві пари близнюків з різницею в тринадцять місяців. Як їм вдавалося поєднувати свої батьківські обов’язки з роботою? У справу втрутились їхні друзі та родичі. Бабусі та дідусі брали по парі близнюків на день, щоб батьки могли працювати та оплачувати медичне страхування. Одна компанія надала річний запас підгузків. Колеги подружжя пожертвували свої лікарняні. “Ми б не змогли це зробити без нашої громади”, – визнали вони. Було навіть таке, що одна ведуча прямо під час інтерв’ю в прямому ефірі зняла свій мікрофон і побігла за одним з їхніх неслухняних малюків, продовжуючи таким чином інвестувати в громаду!
В Євангелії від Матвія 25:31-46 Ісус розповідає притчу, підкреслюючи, що коли ми служимо іншим, то служимо Богу. Перелічивши акти служіння, включаючи надання їжі голодним, пиття спраглим, оселі для бездомних, одягу для нагих і зцілення для хворих (вв. 35-36), Ісус каже: “Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, – те Мені ви вчинили” (в. 40).
Сприйняття Ісуса, як кінцевого одержувача нашої доброти, є справжньою мотивацією для служіння ближнім, родинам, церквам і світу. Коли ми жертовно інвестуємо в задоволення потреб інших, то служимо Йому. Люблячи інших, ми любимо Бога.
