Сінді була в захваті від своєї нової роботи в благодійній організації. Яка можливість змінити світ на краще! Втім незабаром вона виявила, що колеги не поділяють її ентузіазму. Вони висміювали мету організації та виправдовували свою погану роботу тим, що шукали більш прибуткові посади. Сінді пошкодувала, що подала заявку на цю роботу. Те, що здалеку виглядало чудово, зблизька розчаровувало.
Схожа ситуація виникла в Ісуса з фіґовим деревом, про яке згадується в сьогоднішній історії (Мр. 11:13). Був початок сезону, втім листя на дереві свідчило про те, що на ньому вже могли бути ранні плоди. Але ні. Дерево ще не принесло плодів. Розчарований Ісус сказав: “Щоб більше ніхто твого плоду не з’їв аж повіки” (в. 14). Наступного ранку дерево повністю засохло (в. 20).
Одного разу Христос постив сорок днів, тому Він знав, як обходитись без їжі. Прокляття фіґового дерева не було пов’язане з Його апетитом. Це був предметний урок. Дерево уособлювало Ізраїль, який мав атрибути істинної релігії, але втратив сенс. Народ планував убити свого Месію, Сина Божого. Хіба могло бути ще щось більш безплідним, ніж це?
Здалеку ми можемо виглядати добре, але Ісус наближається до нас, шукаючи духовних плодів. Наш плід не повинен бути вражаючим. Однак він повинен бути надприродним, таким як любов, радість і мир у важкі часи (Гал. 5:22). Покладаючись на Духа, ми можемо навіть тоді приносити плід для Ісуса.
