Сто років тому пишні ліси вкривали приблизно 40 відсотків території Ефіопії, а сьогодні – лише 4 відсотки. Розчищення площ для сільськогосподарських потреб без належного захисту дерев призвело до екологічної кризи. Переважна більшість невеликих ділянок зелених насаджень, що залишилися, охороняються церквами. Протягом століть місцеві ефіопські православні церкви плекали ці оазиси посеред безплідної пустелі. Якщо ви подивитесь на аерофотознімки, то побачите зелені острівці, оточені коричневим піском. Церковні лідери наполягають, що догляд за деревами є частиною їхнього послуху Богу як управителів Його творіння.

Пророк Ісая писав до ізраїльського народу, який жив у посушливій місцевості. Він указав на задумане Богом майбутнє, в якому “звеселиться пустиня та пуща, і радітиме степ, і зацвіте” (Іс. 35:1). Бог хоче зцілити не лише Свій народ, але й усю землю. “Я створю нове небо та землю нову” (Іс. 65:17). У Божому новому світі “пустиня… зацвіте, мов троянда” (Іс. 35:1).

Божа турбота про творіння, включно з людьми, спонукає нас також піклуватися про нього. Ми можемо жити в гармонії з Його планом щодо остаточного зцілення світу, піклуючись про те, що Він створив. Ми також можемо долучитися до Божої справи, аби всі види пустель зацвіли життям і красою.