В основі роботи Кетрін над перекладом Біблії лежить любов до Бога та людей. Кетрін радіє, коли жінки в Індії приходять до глибшого розуміння Святого Письма, читаючи його рідною мовою. “Читаючи Біблію, вони часто починають радіти та плескати в долоні. Коли вони читають про Ісуса, то кажуть: «О, чудово!»”
Кетрін прагне, аби більше людей читали Писання своєю рідною мовою. У цьому бажанні вона керується видінням апостола Івана на острові Патмос. Через Духа Бог ввів його до небесної тронної зали, де він побачив “натовп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племен, і народів, і язиків, [що] стояв перед престолом і перед Агнцем” (Об. 7:9). Усі вони славили Бога, промовляючи: “Спасіння нашому Богові” (в. 10).
Господь продовжує збільшувати велику кількість людей, які Його прославляють. Він використовує не лише працю перекладачів Біблії та тих, хто молиться за них, але і тих, хто з любов’ю простягає руку допомоги своїм ближнім, несучи їм добру звістку про Ісуса Христа. Ми можемо радіти цій радісній місії, дивуючись тому, як Бог спонукає все більше людей приєднуватись до ангельської хвали: “Слава, і мудрість, і хвала, і честь, і сила, і міць, – нашому Богу на вічні віки” (в. 12).
