“Про що я шкодую?” Саме на це запитання дав відповідь автор бестселерів Джордж Сандерс у своїй вступній промові в Сіракузькому університеті у 2013 році. Його підхід був схожий на підхід старшої людини, яка ділиться одним-двома вчинками, про які вона шкодує, з молодими людьми, які можуть чогось навчитися на його прикладах. Він перерахував декілька речей, про які люди можуть подумати, що він шкодує, наприклад, про те, що він був бідним і працював на жахливій роботі. Однак Сандерс сказав, що насправді він про це зовсім не шкодує. Натомість він шкодує про те, що не проявив доброти , про ті можливості, які у нього були, щоб бути до когось добрим, але він їх проґавив.

Апостол Павло писав до віруючих в Ефесі, відповідаючи на питання: “Як виглядає християнське життя?” Є спокуса поспішити з відповідями, наприклад: мати певні політичні погляди, уникати певних книг або фільмів, поклонятися в певний спосіб. Однак підхід Павла не обмежувався сучасними проблемами. Він згадує про утримання від “гнилих” слів (Еф. 4:29), від гіркоти та гніву (в. 31). Свою “промову” він закінчує по суті закликом до ефесян: “А ви один до одного будьте ласкаві” (в. 32). І підставою для цього слугує Божа доброта до нас у Христі.

Однією з тих речей, які ми вважаємо ознаками життя в Ісусі, безумовно, є доброта.