Через кілька хвилин після того, як президент США Гаррі Трумен оголосив про закінчення Другої світової війни, у маленькому будинку в Грандв’ю, штат Міссурі, задзвонив телефон. 92-річна жінка вибачилась перед гостем, аби відповісти на дзвінок. Її гість почув, як вона сказала: “Алло… Так, зі мною все гаразд. Так, я слухала радіо… А тепер приїжджай до мене, якщо зможеш… До побачення”. Потім літня жінка повернулася до гостя і сказала: “Це був мій син Гаррі. Гаррі – чудова людина… Я знала, що він подзвонить. Він завжди дзвонить мені після того, як щось закінчується”.

Незалежно від того, наскільки ми досягли успіху, незалежно від того, скільки нам років, ми прагнемо подзвонити нашим батькам. Почути їхні схвальні слова: “Молодець!” Ми можемо бути неймовірно успішними, однак завжди будемо їхніми сином чи донькою.

На жаль, не всі мають такі стосунки зі своїми земними батьками. Однак завдяки Ісусу Бог може стати Отцем для кожного з нас. Ті, хто слідує за Христом, стають членами Божої родини, бо вони “взяли… Духа синівства” (Рим. 8:15). Тепер ми “співспадкоємці Христові” (в. 17). Ми не говоримо з Богом, наче раби, бо тепер маємо свободу звертатися до Господа так, як до Нього звернувся Ісус у годину відчайдушної потреби: “Авва, Отче!” (в. 15; див. також Мр. 14:36).

У вас є новини? У вас є потреби? Зверніться до Того, Хто чекає вас у вічному домі.