Готуючись до похоронного богослужіння в честь моєї мами, я молилась, аби підібрати правильні слова, щоб описати її роки через “дефіс”, що гравіюється між датою народження та смертю. Я розмірковувала про хороші і не дуже хороші часи в наших стосунках. Я прославляла Бога за той день, коли моя мама прийняла Ісуса як свого Спасителя, після того як побачила, як Він мене змінив. Я дякувала Господу за те, що Він допоміг нам разом зростати у вірі, і за людей, які розповідали, як моя мама підбадьорювала і молилася за них, обдаровуючи їх добротою. Моя мама насолоджувалася значущим “дефісом” – життям, добре прожитим для Ісуса.
Жоден християнин не є досконалим. Однак Святий Дух може допомогти нам “[поводитись] належно щодо Господа в усякому догодженні” (Кол. 1:10). За словами апостола Павла, церква в Колосах була відома своєю вірою та любов’ю (вв. 3-6). Святий Дух давав віруючим мудрість та розуміння, і допомагав їм “в усякому доброму ділі” приносити плід та зростати в пізнанні Бога (вв. 9-10). У своїй молитві за цих віруючих Павло прославив Ім’я Ісуса, “в Якім маємо відкуплення і прощення гріхів” (в. 14).
Довіривши себе Святому Духу, ми теж можемо зростати в пізнанні Бога, любити Його і людей, розповсюджувати Євангеліє та насолоджуватися важливим “дефісом” – життям, добре прожитим для Христа.
