Можна було б подумати, що війна не дасть Тоні Ваккаро шансу стати фотографом, однак це його не зупиняло. Між жахливими моментами ухиляння від артилерійських снарядів та шрапнелі, яка, здавалося, просто сипалася з дерев, він все одно фотографував. Потім, поки його друзі спали, він використовував їхні шоломи, аби змішати хімічні реактиви для проявлення плівки. Нічний ліс став фотолабораторією, в якій Ваккаро створив безсмертний фотозвіт про битву в лісі Хюртген під час Другої світової війни.

Цар Давид також пережив битви і темні часи. У Другій книзі Самуїла сказано: “Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової” (2 Сам. 22:1). На основі пережитого досвіду Давид писав про Божу вірність: “Хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене” (в. 5).

Втім невдовзі Давид переходить від відчаю до надії: “В тісноті своїй кличу до Господа… і Він почує мій голос із храму Свого” (в. 7). Давид неодмінно прославляв Бога за Його незмінну допомогу. “І освітить Господь мою темряву! Бо з Тобою поб’ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур” (вв. 29-30).

Давид перетворив свої труднощі на можливість розповісти світу про вірного Бога. Ми можемо вчинити так само. Адже ми покладаємось на Того, Хто перетворює темряву на світло.