Пролунали аплодисменти, коли найкращі учні школи отримали похвальні грамоти за успіхи в навчанні. Однак на цьому програма не закінчилась. Наступною нагородою відзначили тих учнів, які хоч і не були “найкращими” в школі, проте більше за інших покращили свою успішність. Вони наполегливо працювали, щоб виправити незадовільну оцінку, змінити деструктивну поведінку і частіше відвідувати школу. Їхні батьки сяяли та аплодували, визнаючи, що діти змінилися і йдуть новим шляхом.
Ця зворушлива сцена відображає те, як на нас дивиться Небесний Отець – не в нашому старому житті, а тепер, коли ми як Божі діти перебуваємо в Христі. Апостол Іван писав: “А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати” (Ів. 1:12).
Яка чудова перспектива! Апостол Павло нагадав новонаверненим, що колись вони “мертві були через [свої] провини й гріхи” (Еф. 2:1). Однак нині “ми – Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували” (в. 10).
Подібним чином Петро написав, що ми “вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власності Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого” (1 Петр. 2:9-10). У Божих очах наш старий шлях не має жодної влади над нами. Тому погляньмо на себе так, як на нас дивиться Бог, і будемо жити по-новому.
