На початку свого християнського життя я думала, що зустрічі з Ісусом відбуваються “на гірських вершинах”. Однак цей досвід рідко був довготривалим і часто не приводив до жодного зростання. Письменниця Ліна Абу-Джамра каже, що саме в пустелі ми зустрічаємо Бога і саме там ми зростаємо. У своєму біблійному дослідженні “Через пустелю” вона пише: “Мета Бога – використовувати пустельні місця в нашому житті, аби зробити нас сильнішими”. Далі вона продовжує: “Божа доброта призначена для того, аби бути отриманою посеред вашого болю, а не бути підтвердженою відсутністю болю”.

Саме у важкі моменти скорботи, втрат і болю Бог допомагає нам зростати у вірі і ставати ближчими до Нього. Ліна усвідомила, що “пустеля – це не помилка в Божому плані, а невід’ємна частина процесу нашого зростання”.

Бог водив у пустелю багатьох старозавітних патріархів. Авраам, Ісак та Яків мали досвід перебування в пустелі. Саме в пустелі Бог підготував серце Мойсея і покликав його вивести Свій народ з рабства (Вих. 3:1-2, 9-10). І саме в пустелі Бог наглядав за дорогою ізраїльтян протягом сорока років, надаючи Свою допомогу та керівництво (Повт. 2:7).

Бог був з Мойсеєм та ізраїльтянами на кожному кроці їхнього шляху через пустелю, і Він також з нами на нашому шляху. У пустелі ми вчимося покладатися на Бога. Там Він зустрічає нас, і там ми зростаємо.