Ендрю зупинив свій Volkswagen, і до нього підійшли прикордонники. Як і багато разів у минулому, він молився: “Боже, коли Ти був на землі, то давав сліпим прозріння. Тепер же, будь ласка, зроби зрячі очі сліпими”. Прикордонники обшукали машину, втім навіть нічого не сказали про Біблії, які в ній лежали. Отже, Ендрю перетнув кордон, везучи свій вантаж тим, хто ще не мав Біблії.
Ендрю ван дер Бійль, або брат Ендрю, покладався на Божу силу у виконанні завдання, до якого його покликав Бог – доставляти Писання в країни, де християнство було під забороною. “Я звичайний хлопець, – говорив він, підкреслюючи свою обмежену освіту та брак коштів. – Те, що я робив, може зробити будь-хто”. Сьогодні його організація “Відкриті двері” допомагає переслідуваним християнам по всьому світу.
Зоровавель, правитель Юдеї, також зіткнувся зі, здавалося б, неможливим завданням відбудувати храм після повернення юдеїв з вигнання. Однак Бог нагадав йому, щоб він покладався не на людську силу чи міць, а на Його Духа (Зах. 4:6). Бог підбадьорив Зоровавеля через видіння, дароване пророку Захарії, про світильники, наповнені олією з оливкових дерев, що були поруч (вв. 2-3). Подібно до того, як світильники могли горіти завдяки безперервному надходженню олії, Зоровавель та ізраїльтяни могли виконувати Боже завдання, покладаючись на допомогу Господа.
Покладаючись на Бога, ми також можемо робити те, до чого Він нас закликає.
