Під час ранкової прогулянки я помітив, що на дорозі зупинився автомобіль, який рухався по зустрічній смузі дороги. Жінка-водій не усвідомлювала небезпеки для себе та інших, оскільки спала і, схоже, була під впливом алкоголю. Ситуація була небезпечною, тож я мав діяти. Коли я привів жінку до тями, то звелів їй сісти на пасажирське сидіння, а сам сів на місце водія і відвіз її в безпечне місце.

Фізична небезпека – не єдина шкода, з якою ми можемо зіткнутись. Коли апостол Павло побачив, що мудрі та розумні люди в Афінах перебувають у духовній небезпеці, бо місто було “повне ідолів”, “у ньому кипів його дух” (Дії 17:16). Природною реакцією апостола на тих, хто загравав з язичницькими ідеями, було розповідати про Божі наміри, втілені в Ісусі Христі (вв. 18, 30-31). І деякі з тих, хто слухав, увірували (в. 34).

Шукати сенс життя поза вірою в Христа дуже небезпечно. Ті, хто знайшов Боже прощення і Його повноту в Ісусі, були врятовані від марних пошуків та отримали звістку про примирення (див. 2 Кор. 5:18-21). Ділитися Доброю звісткою про Ісуса з тими, хто перебуває під п’янким впливом цього життя, все ще залишається засобом, який Бог використовує, аби навернути людей з небезпечного шляху.