У книзі Толкіна “Володар перснів” Більбо Беґґінс починає відчувати наслідки носіння магічного персня з темною силою протягом шести десятиліть. Обтяжений його повільною руйнівною дією, він каже: “Я відчуваю себе таким худим, ніби розтягнутим, якщо ти розумієш, що я маю на увазі: як масло, яке тонким шаром намастили на великий шматок хліба”. Зрештою, він вирішує покинути свій дім у пошуках відпочинку, десь “у тиші та спокої, без родичів, що снують навколо”.

Цей епізод нагадує мені досвід старозавітного пророка. Втікаючи від цариці Єзавелі та будучи виснаженим після битви з фальшивими пророками, Ілля вкрай потребував відпочинку. Відчуваючи цілковите знесилення, він попросив Бога дозволити йому померти, кажучи: “Досить тепер, Господи!” (1 Цар. 19:4). Після того, як він заснув, його розбудив ангел Божий, аби він міг поїсти і попити. Далі Ілля знову заснув, а потім ще поїв їжу, яку йому приніс ангел. Зрештою, пророк настільки відновився, що зміг упродовж наступних сорока днів іти до Божої гори.

Почуваючись виснаженими, ми також можемо звернутися до Бога за справжнім оновленням. Можливо, нам треба виявити турботу про своє тіло і водночас просити Його наповнити нас Своєю надією, миром та спокоєм. Отож, вірмо, що Бог дарує нам Свою освіжаючу присутність, подібно до того, як Він зробив це для пророка Іллі (див. Мт. 11:28).