Протягом багатьох років країни Африканського Рогу страждають від сильної посухи, яка знищує посіви, вбиває худобу та ставить під загрозу життя мільйонів людей. Для найбільш вразливих – таких як люди в кенійському таборі біженців Какума, – ситуація ще більш жахлива. В нещодавньому репортажі розповідалося про молоду матір, яка принесла свою дитину до адміністрації табору. Немовля страждало від сильного недоїдання, через що “волосся та шкіра були сухими і ламкими”. Воно не посміхалося і не їло. Крихітне тіло просто відмовлялося функціонувати. Фахівці негайно втрутились. На щастя, навіть незважаючи на те, що потреби все ще великі, була побудована інфраструктура для забезпечення елементарних життєво важливих потреб.
Ці відчайдушні місця – саме ті, куди Божий народ покликаний нести Його світло та любов (Іс. 58:8). Коли люди голодують, хворіють або їм загрожує небезпека, Бог закликає Свій народ першими принести їм їжу, ліки та безпеку, – і все це в Ім’я Ісуса. Пророк Ісая докоряв ізраїльтянам за те, що вони вважали себе вірними, постячись і молячись, і водночас ігнорували реальну працю милосердя, якої вимагала криза: “вламати голодному хліба свого”, “вбогих бурлаків до дому впровадити” та одягнути “нагого” (в. 7).
Бог бажає, аби голодні були нагодовані як фізично, так і духовно. Тому Він діє через нас, задовольняючи цю потребу.
