У класичному коміксі Peanuts друг Лайнуса сварить його за віру у Великий Гарбуз. Йдучи пригнічено, Лайнус каже: “Є три речі, які я навчився ніколи не обговорювати з людьми… релігію, політику та Великий Гарбуз!”

Великий Гарбуз існував лише в уяві Лайнуса, однак дві інші теми є цілком реальними – вони розділяють нації, родини та друзів. Ця проблема існувала і в часи Ісуса. Фарисеї були релігійними людьми і намагались в усьому дотримуватися старозавітного закону. Іродіяни, навпаки, були більш політичними. Водночас обидві групи хотіли, аби юдейський народ звільнився від римського гноблення. Однак здавалося, що Ісус не поділяв їхніх цілей. Тому вони звернулися до Нього з політичним питанням: “Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?” (Мр. 12:14-15). Якби Ісус відповів “так”, це б обурило народ. Якби Він сказав “ні”, тоді римляни могли б Його заарештувати за спробу підняти повстання.

У відповідь Ісус попросив, аби Йому дали монету. “Чий це образ і напис?” – запитав Він (в. 16). Всі знали, що “кесарів”. Тоді Ісус сказав слова, які актуальні й досі: “Віддайте кесареве – кесареві, а Богові – Боже” (в. 17).

Господь Ісус прийшов, аби виконати волю Свого Отця. Наслідуючи Його приклад, ми теж можемо шукати Бога і Його Царства понад усе, спрямовуючи свій погляд від усіх людських розбіжностей до Того, Хто є Істиною.