Здавалося, що ми цілу вічність чекали на звістку про те, коли наша вагітна сусідка привітає свою першу дитину. Коли на галявині перед будинком нарешті з’явилася табличка із написом “У нас дівчинка!”, ми святкували народження її доньки та писали повідомлення друзям, які, можливо, ще не бачили оголошення на вулиці.

Очікування на появу дитини пов’язане з великим хвилюванням. Юдейський народ не просто чекав декілька місяців перед народженням Ісуса; юдеї з нетерпінням чекали на народження Месії, довгоочікуваного Спасителя Ізраїлю, протягом багатьох поколінь. Уявляю, як протягом багатьох років віруючі юдеї задавалися питанням, чи побачать вони за свого життя виконання цієї обітниці.

Однієї ночі довгоочікувана звістка пролунала з небес, коли пастухам у Віфлеємі з’явився ангел та сповістив, що Месія нарешті народився: “Ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме” (Лк. 2:12). Після того, як пастухи побачили Ісуса, вони прославили Бога і “розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено” (в. 17).

Бог хотів, аби пастухи знали, що народилося довгоочікуване Дитятко, аби вони могли розповісти іншим про Його народження. Ми і досі святкуємо народження Ісуса, бо Його життя дарує спасіння кожному, хто вірить. Нам більше не потрібно чекати, щоб пізнати мир та відчути радість, і це добра новина, про яку варто звіщати!