А ти несеш людям любов?
Емілі слухала в колі друзів розповіді про те, як вони зі своїми родинами святкують День Подяки. “Ми ходимо по кімнаті, і кожен розповідає, за що саме він вдячний Богу”, – сказав Гарі. Інший друг на ім’я Ренді вказав на спільну молитву й чудові страви. Він згадав той час, коли ще був живий його татко. “Хоча в нього було слабоумство, його молитви подяки завжди були зрозумілими, – сказав він. – А ще ми співаємо всією родиною. Моя бабуся співає й співає – не зупинити”. Емілі думала про свою сім’ю, і їй ставало все сумніше й прикріше. “А у нас така традиція: їсти індика, дивитись телевізор – і жодного слова про Бога; ніякої подяки!” – поскаржилась вона.
Фасад нашого життя
Керрі докладала багато зусиль, щоб інші люди були у захваті. Вона намагалась більшість часу посміхатися, щоб оточуючі хвалили її за позитивне ставлення до життя. Чимало людей підтримували такий імідж, бо бачили, що Керрі приносить церкві реальну користь. Але у хвилини максимальної чесності самої з собою вона інколи каже: “Я люблю Господа, але в деяких випадках мені здається, що моє життя – то лише фасад”. Насправді, більшість її старань створювати позитивне враження є результатом внутрішньої невпевненості.
Що казати в молитві
Джої розпочала дитячу програму з молитви. Потім заспівала з дітьми пісню. Познайомивши дітей з новим вчителем Аароном, вона знову помолилась. В цей час шестирічний Еммануїл почав нервово соватись на своєму стільці. Потім Аарон помолився перед уроком. І завершив свій урок молитвою. В Еммануїла увірвався терпець: “Це вже четверта молитва! Я не можу так довго сидіти на одному місці!”
Мильні бульбашки
Сталося, що коли я зі своїм чоловіком Карлом прогулювалась пляжем міста, повз нас пробіг маленький хлопчик і видув на нас цілу хмару мильних бульбашок!.. Ми змушені були приїхати в це місто, щоб відвідати в лікарні нашого близького родича. І щоб допомогти його дружині (сестрі Карла), що мала купу проблем і не спроможна була виконувати всі призначення лікаря. Отже, щоб трішки…
Подвиг любові
Влітку 2015 року 15-річний Хантер 92 кілометри ніс на спині свого молодшого восьмирічного брата Брейдена, що страждав на церебральний параліч. Цим пішим марафоном Хантер хотів привернути увагу суспільства до проблем таких хворих. Брейден важив майже 30 кг, тому Хантер змушений був часто зупинятися. Ті, хто супроводжували братів, робили Хантеру масаж м’язів. Для зниження тиску ваги молодший брат сидів на спеціальних…
Бути поруч
На очах своїх батьків та тридцятьох однокласників сповнена страхом Мі’Ася поволі дійшла до сцени. Вона закінчила п’ятий клас і мала на урочистій зустрічі в кінці учбового року виголошувати промову. Але коли директор школи підніс мікрофон до її обличчя, дівчинка збентежено повернулася до всіх спиною. Всі присутні почали тихенько казати їй слова підбадьорення: “Давай, сонечко. Ти зможеш”. Але дівчинка не рухалась.…