Сталося, що коли я зі своїм чоловіком Карлом прогулювалась пляжем міста, повз нас пробіг маленький хлопчик і видув на нас цілу хмару мильних бульбашок!.. Ми змушені були приїхати в це місто, щоб відвідати в лікарні нашого близького родича. І щоб допомогти його дружині (сестрі Карла), що мала купу проблем і не спроможна була виконувати всі призначення лікаря. Отже, щоб трішки оговтатись від тих проблем, що спіткали нашу родину, – ми пішли прогулятись пляжем.

А потім були мильні бульбашки, що на нас видув маленький хлопчик, користуючись океанським бризом. Я сама дуже люблю мильні бульбашки. В моєму офісі завжди стоїть пляшечка з мильною водою, щоб у будь-яку хвилину зробити маленьку перерву-забаву…

Ті бульбашки й безмежний Атлантичний Океан нагадали мені про Того, на Кого я можу завжди покладатись. Господь завжди близький до нас. Він всемогутній. Завжди піклується про нас. Він може навіть найдрібніші речі – якісь миттєвості – використовувати для того, щоб нагадати нам про Свою присутність, що є справжнім океаном благодаті посеред важких обставин.

Можливо, одного дня всі ваші проблеми здадуться дріб’язковими – немов мильні бульбашки – у світлі вічності, якщо будемо дивитись не на видиме, а на невидиме. “Бо видиме – дочасне, невидиме ж – вічне!”