“Ми скорочуємо Вас”, – ці слова змусили мене колись панікувати. Компанія, на яку я працювала, анулювала мою посаду. В той час я почувалась розбитою – частково від того, що моя ідентичність була пов’язана з професією редактора. А нещодавно я відчула схожий сум, коли дізналась, що втратила “дистанційну роботу”. Але цього разу я не почувалась, наче втрачаю під ногами ґрунт. Адже протягом багатьох років я бачила Божу вірність, і знаю, як Він може обернути смуток на радість.

Хоча нас часто спіткають біль та розчарування, Господь може провести нас шляхом від жалоби до радості – як це ми бачимо в словах пророка Ісаї, де говориться про прихід Ісуса (Іс. 61:1-3). Господь дарує надію, коли нам здається, що вона втрачена. Він дає сили прощати, коли нам неймовірно боляче. Він навчає нас, що наша справжня ідентичність залежить від Нього, а не від того, що ми робимо. Він дає нам мужності йти у невідоме майбутнє. І коли ми вдягнені у верету і посипаємо себе попелом, Він ніжно пропонує шати хвали.

Якщо нас спіткала журба, не потрібно відкидати й заперечувати сум. Але водночас не потрібно занурюватись у гіркоту, все більше озлоблюючись. Коли розважаємо про Божу вірність, це зміцнює віру в те, що Він може провести нас шляхом від жалоби до радості.