За кілька років до того, як стати 26-им президентом США (1901-1909), Теодор Рузвельт отримав звістку про хворобу свого старшого сина Теодора. Хоча його син зрештою видужав, сама причина хвороби дуже вразила серце майбутнього президента. Лікарі сказали, що хлопець страждає від “нервового виснаження”, тому що батько дуже тиснув на нього, прагнучи, щоб син став таким собі міцним горішком, “героєм-борцем”. Почувши це, Рузвельт вирішив: “Більше ніколи не буду тиснути на Теодора ані в розумовій сфері, ані у фізичній”.
І він додержав своє слово. З того моменту Рузвельт приділяв пильну увагу своєму ставленню до сина – того самого, хто під час Другої Світової війни мужньо командував висадкою союзницького десанту на берег Юта-Біч (Нормандія).
Бог кожному з нас доручив впливати на життя інших людей. Несемо велику відповідальність за побудування правильних стосунків – і не лише з членами своєї родини, але й з друзями, підлеглими, клієнтами. Схильність тиснути на інших може зрештою дуже нашкодити їм, навіть якщо ми цього й не усвідомлюємо. Ось чому Біблія закликає послідовників Христа виявляти один до одного терпіння, лагідність, милосердя (Кол. 3:12). Якщо Сам Божий Син був повний смирення, чи маємо ми право позбавляти інших нашої ласкавості, душевної теплоти?
