Коли Олауді Эквіано (1745-1796) було лише 11 років, його викрали й продали в рабство. Після жахливої подорожі із Західної Африки до Вест-Індії (Карибських островів), тодішньої колонії Вірджинії, він зрештою опинився в Англії. У 20-річному віці йому вдалося купити собі свободу, але на все життя залишились фізичні й емоційні шрами через нелюдяне ставлення, якого він зазнав.
Розуміючи, що чимало інших людей знаходяться в неволі, Олауда не міг насолоджуватись свободою, тому став активним членом руху, що ставив за мету скасування рабства в Англії. Він написав автобіографію (що було за тих часів нечуваним досягненням для колишнього раба), в якій зобразив жахливе ставлення до невільників.
Коли Ісус прийшов на цю землю, Він також боровся за звільнення тих, хто перебували в неволі й не могли самотужки звільнитись. Ми були поневолені нашими гріхами. Ісус сказав: “Кожен, хто чинить гріх, той раб гріха. І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік. Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні” (Ів. 8:34-36).
Всюди, де люди ще не чули чіткої звістки про звільнення від гріховного рабства, потрібно йти й проголошувати це. Бог може звільнити нас від провини, сорому та безнадії. Хто довіряє Ісусу, той справді може отримати свободу!
