Коли Іван – учень, якого любив Ісус – постарів, його вчення стало сконцентрованим лише на одній темі. Свої три послання він майже цілковито присвятив Божій любові. У своїй книзі “Пізнання істини про Божу любов” Пітер Крайфт наводить стару легенду про апостола Івана. Один з молодих учнів престарілого Івана якось прийшов до нього зі скаргою: “Чому ти нічого іншого не кажеш – лише про любов?” Апостол відповів: “Тому що нічого іншого немає”.

Божа любов була серцевиною Христового вчення. У своєму Євангелії (що було написано раніше за послання) Іван записав відомі слова: “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне” (Ів. 3:16).

Апостол Павло вказує, що Божа любов – то фундамент нашого життя. Він нагадує нам, що “ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!” (Рим. 8:38-39).

Божа любов така міцна, доступна й надійна, що можемо сміливо вступати в кожний новий день, знаючи, що всі приємні речі – то Його дари, і що всі проблеми ми можемо здолати Його силою. Зі всього, що є в житті, Божа любов має найбільше значення.