В’їжджаючи до деяких найбільш відомих у світі міст, можна побачити знамениті брами: Бранденбурзькі Ворота у Берлині, Яффські ворота в Єрусалимі або брама на вулиці Даунінг-Стріт в Лондоні. Незалежно від того, були вони побудовані для захисних чи церемоніальних цілей, всі вони означають вхід до особливої частини міста. Деякі брами завжди відчинені. Але є брами, що зачинені для більшості людей. Крізь них можуть пройти лише обрані.

Але завжди відкриті ті брами, що ведуть до Божої присутності. Псалом 100 був насправді запрошенням входити у Божу присутність крізь храмову браму. Псалміст спонукає ізраїльтян “покликувати” з радістю й співати (Пс. 100:1-2). В древні часи було цілком доречно вітати появлення монарха гучними радісними вигуками. І все на землі мало вітати співом найбільшого у Всесвіті Царя – Господа Бога! А головною причиною гучної радості було те, що Бог зробив цей народ Своєю “отарою” (Пс. 100:3). Тому вони входили брамою храму з хвалою, дякуючи Богу за Його ласкавість, незмінну й вічну любов (Пс. 100:4-5). Навіть коли євреї забували про те, що належать Богу, і відходили від Нього, Бог залишався вірним і все одно запрошував їх у Свою присутність.

Брама Божої присутності завжди відчинена. Господь запрошує нас входити нею і поклонятися Йому у будь-який час.