Екскурсія пустелею багатьох може налякати, але любителі екстремальних почуттів знаходять у цьому особливу привабливість. Через те, що подорожуючим пустелею потрібно води більше, ніж вони можуть взяти з собою, вони купують спеціальні пляшки з фільтрами. Таким чином, вони можуть користуватись будь-якими джерелами води на шляху. Але сам процес споживання води з цих пляшок є доволі нелогічним. Якщо нахиляти або навіть перевертати пляшку – це нічого не дасть. Спраглий турист має щосили дути в неї, щоб вода пройшла крізь фільтр.

Ми часто стикаємося на своєму шляху з парадоксальними речами. Один з таких прикладів ми знаходимо у Посланні апостола Павла, який вважав, що дотримання правил не наближає нас до Бога. Апостол запитує: “Навіщо, як ті, що живуть у світі, дотримуєте приписів: не рухай, не їж, не дотикайся?.. – згідно з людськими заповідями й навчаннями” (Кол. 2:20-22).

Що ж нам тоді робити? Павло дає наступну відповідь: “Коли ви з Христом воскресли, то шукайте горішнього” (Кол. 3:1). І далі каже, звертаючись до “цілком живих” людей: “Бо ви померли і ваше життя поховане в Богові з Христом” (Кол. 3:1).

Ми маємо вважати себе “мертвими” для цінностей цього світу і живими – для Христа. “Хто хоче між вами стати великим, той хай буде вам слугою” (Мт. 20:26).