Мій письмовий стіл стоїть близько до вікна, крізь яке я бачу подвір’я. З цього зручного місця я маю можливість споглядати за птахами, що сидять на деревах поблизу. Деякі підлітають прямо до вікна, щоб їсти комах, що потрапили у віконну сітку.
Птахи уважно досліджують територію навкруги – чи нема якоїсь небезпеки? Вони прислуховуються і обдивляються все навкруги. Лише коли птахи впевнені, що жодної загрози нема, вони підлітають до сітки й починають свою трапезу. Але навіть тоді ще кілька секунд озираються навколо.
Ця пильність, що її демонструють птахи, нагадала мені, що Біблія нас також навчає практичній пильності. Наш світ сповнений спокус, і ми потребуємо завжди бути на сторожі, ніколи не забувати про небезпеку. Як колись Адама та Єву, нас можуть захопити світські спокуси – здаватимуться “добрими, принадними й пожаданими” (Бут. 3:6).
“Пильнуйте, стійте у вірі”, – настановляє віруючих апостол Павло (1 Кор. 16:13). А апостол Петро попереджав: “Будьте тверезі, пильнуйте!” (1 Петр. 5:8).
Коли ми щодня працюємо, заробляючи на хліб, чи розпізнаємо ті моменти, коли щось починає поглинати нас? Чи помічаємо навіть маленькі натяки на самовпевненість? Чи бачимо ті небезпеки, через які потім можемо шкодувати, що не довіряли Богу?
