Хіба не викликає ніжні почуття маленька дитина, що намагається наслідувати своїх батьків? Скільки разів ми бачили маленьких хлопчиків на задньому сидінні в машині, що тримають уявний руль і не зводять при цьому очей зі свого батька – щоб бачити, що той робитиме далі.

Пригадую, що й сам таке робив, коли був малим. Ніщо не приносило мені більшого задоволення, як точне імітування того, що робив мій батько. І, гадаю, він отримував велике задоволення, споглядаючи це. Приємно думати, що Бог напевно відчував подібну радість і задоволення, коли бачив, як Його Син робить те ж саме, що й Він, – спасає грішників, допомагає нужденним, зцілює хворих. Ісус Сам сказав: “Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить (Ів. 5:19).

Ми покликані наслідувати приклад Ісуса: “Будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти, і поводьтеся в любові” (Еф. 5:1-2). Якщо дійсно бажаємо уподібнюватись Ісусу, то давайте будемо любити так, як наш Небесний Отець. Давайте так прощати, як Він прощає; піклуватися про інших так, як Він піклується. Це приносить справжню насолоду, коли ми імітуємо дії Христа в силі Святого Духа, бажаючи найвищої нагороди – ніжної, схвальної посмішки нашого Небесного Отця.