“Зміни: зсередини чи ззовні?” – такий був заголовок статті, яка відображала популярний сьогодні тренд. Йдеться про ідею, що зовнішні зміни – новий макіяж, імідж або поліпшення постави – можуть змінити внутрішнє відчуття і навіть саме життя.

Дуже приваблива концепція, чи не так? Хто не хотів би поліпшити своє життя через легкі зовнішні зміни? Багато хто з нас переконався в тому, наскільки важко позбутися глибоко вкорінених звичок.

Але хоча зовнішні зміни й можуть дещо поліпшити в нашому житті, Святе Письмо закликає нас прагнути глибокої трансформації – такої, що неможлива нашими власними зусиллями. Апостол Павло доводить, що навіть Божий Закон – безцінний дар, що відкриває волю Бога – не може зцілити внутрішню зіпсованість (Гал. 3:19-22). Справжнє зцілення й свобода від гріха вимагають, щоб ми через віру і “в дусі” (Гал. 5:5) “у Христа зодягнулись” (Гал. 3:27). Через освячення й духовне формування в Христі ми знаходимо свою нову тотожність і справжню гідність; кожний віруючий є повноправним спадкоємцем усіх Божих обітниць (Гал. 3:28-29).

Ми можемо з легкістю витрачати багато енергії на самовдосконалення, але найглибші зміни в наших серцях походять від пізнання любові Бога, що переважає будь-яке знання і змінює все (Еф. 3:17-19).