Життєві негаразди можуть зробити нас постійно роздратованими, в поганому настрої, але ми не повинні виправдовувати прояви гніву несприятливими обставинами. Ми не виконуємо свого християнського обов’язку перед іншими, якщо ще не навчилися бути лагідними та ввічливими.

Новий Заповіт говорить про чесноту, яка є ліками від роздратованості. Йдеться про лагідність – термін, який вказує на добру, ласкаву душу. Апостол Павло нагадує нам: “Щоб ви поводилися… зо всякою покорою та лагідністю” (Еф. 4:2).

Лагідність – то готовність приймати свої обмеження та інші життєві проблеми без того, щоб виливати на інших свої негативні емоції. Вона проявляється, коли ми вдячні навіть за найменше служіння нам і не сердимося, коли хтось нам в чомусь не послужив. Бути лагідним – то терпіти надокучливих людей, особливо маленьких і горластих. Лагідне ставлення до дітей коронує людину головною ознакою доброти й ласкавості. Така людина вміє відмовчуватись, тому що часто незворушне мовчання красномовніше за грубі слова.

Ісус був “тихим і серцем покірливим” (Мт. 11:29). Шотландський автор Джордж МакДональд каже: “Бог не приймає від нас тону, що неприємний серцю іншого – не приймає слів, що можуть завдати болю серцю ближнього… Ісус тому й народився, щоб звільнити нас від цього гріха, як і від решти гріхів”.