Ще задовго до того, як Жозеф Мор та Франц Грубер створили відомий гімн “Тихая Ніч” , польський монах Ангелус Силезіус написав такого вірша:
Дивись, у тиші у нічній великий Бог родився,
Щоби вернути втрачене і всіх,
хто загубився.
Якби і твоє серце
стало тишею нічною,
Родився Бог би і в тобі
і все б змінив Собою.
Цього вірша Силезіус опублікував у 1657 році в “Ангельському Пілігримі”. В нашій церкві кожного святвечора хор співає у чудовому перекладі гімн “Якби і твоє серце стало тишею нічною”.
Таємниця Різдва має подвійну сутність: Бог став таким як ми, щоб ми могли стати подібними Йому. Ісус зазнав страждань за все наше зло, щоб воно могло бути виправленим. Ось чому апостол Павло зміг написати: “Тому то, коли хто в Христі, той створіння нове, стародавнє минуло, ото сталось нове! Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення” (2 Кор. 5:17-18).
Як би ми не святкували Різдво – з друзями, родиною або самотньо без дорогих нам людей, – ми знаємо, що Ісус прийшов для того, щоб народитися в нашому серці.
Якщо яслами твоє серце буде, милий брате,
Людиною Бог знову зможе в цьому світі стати.
