“Христос зі мною, Христос переді мною, Христос позаду мене, Христос в мені, Христос піді мною, Христос наді мною, Христос праворуч, Христос ліворуч…”, – слова цього старого кельтського гімну, написаного святим Патриком ще у п’ятому столітті, приходять мені на пам’ять, коли я читаю розповідь євангеліста Матвія про народження Ісуса Христа.

Згідно з оповіддю Матвія, серцем Різдва є ідея перебування Бога зі Своїм народом. Цитуючи пророцтво пророка Ісаї про дитину, якій мали дати ім’я Еммануїл – що значить “з нами Бог” (Іс. 7:14), – Матвій вказує, що це пророцтво остаточно здійснилося в Ісусі, Який народився силою Святого Духа. Істина про присутність Божу настільки ключова для Матвія, що він починає і закінчує нею своє Євангеліє – останні слова Ісуса до учнів були: “І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!” (Мт. 28:20).

Слова гімну святого Патрика нагадують мені, що Христос завжди перебуває з віруючими через Святого Духа, Який в них живе. Отже, коли я знервована або налякана, можу завжди міцно триматися тієї обітниці, що Він ніколи не полишить мене. Коли не можу заснути, прошу Ісуса сповнити мене Його миром. Коли ж маю світлі моменти й сповнена радості, − дякую Христу за Його благодатну працю в моєму житті. Ісус – то Еммануїл, тобто з нами Бог.