Якщо на Різдво ви будете ласувати солодкою льодяниковою тростинкою у вигляді посоху, скажіть “данке шон” німцям, тому що цей кондитерський виріб було вперше виготовлено в Кельні. Якщо ж будете в захопленні від квітки пуансеттії, скажіть “граціас” місту Мехіко, звідки вона походить. Скажіть також “мерсі боку” французам за чудові різдвяні пісні й подякуйте англійцям за різдвяну прикрасу − омелу.

Але, насолоджуючись різними різдвяними святкуваннями та традиціями – яких дуже багато назбиралося по всьому світі, – давайте збережемо нашу найщирішу й найбільшу подяку для люблячого, доброго й милосердного Бога. Адже саме завдяки Йому взагалі з’явилося свято Різдва, коли понад 2000 років тому в яслах маленького юдейського містечка народилося Немовля. Ангел проголосив тоді, що людям з небес зійшов неймовірний дарунок, кажучи: “Благовіщу вам радість велику… народився для вас Спаситель” (Лк. 2:10-11).

Цього Різдва не забудьте згадати, що справжню радість ми відчуємо лише тоді, коли спрямуємо свій погляд на святе Немовля з Іменем Ісус – на Того, Хто прийшов спасти “людей Своїх від їхніх гріхів” (Мт. 1:21). Народження Ісуса важливіше за будь-які традиції. Воно має бути в центрі різдвяних свят, коли ми возносимо Богу хваління за Його невимовний різдвяний дар.