Уявіть, що ви стоїте пліч-о-пліч з багатьма іншими споглядачами уздовж дороги. Якась жінка позаду вас навшпиньках намагається побачити, хто ж це йде. Нарешті в далечині з’являється фігура Чоловіка, що їде на віслюку. Коли Він наближається, люди починають класти на дорогу свій верхній одяг. Раптово ви чуєте позаду характерний хрускіт. Це хтось зрізує пальмові гілки, щоб потім покласти перед віслюком.

Послідовники Ісуса Христа завзято вітали Господа, коли Він в’їжджав до Єрусалима за кілька днів до Своєї хресної смерті. Натовпи раділи й славили Бога “за всі чуда, що бачили” (Лк. 19:37). Шанувальники Ісуса вигукували: “Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім’я!” (Лк. 19:38). Їхній ентузіазм у поклонінні передався жителям Єрусалима. Коли Ісус нарешті проїхав через брами, “здвигнулося ціле місто, питаючи: «Хто це такий?»” (Мт. 21:10).

Сьогодні люди також цікавляться Особистістю Ісуса Христа. І хоча ми не можемо встелити шлях пальмовими гілками та супроводжувати Його ходу вигуками, є багато інших способів для вшанування нашого Господа. Ми можемо розповідати іншим про чудеса, які Він вчинив у нашому житті, допомагати нужденним, терпляче зносити образи і любити один одного від щирого серця. А найголовніше – бути готовими відповісти на питання людей стосовно Нього: “Хто це такий?”