Одного спекотного дня восьмирічний Кармін Макденіел попіклувався про те, щоб листоноша його району міг освіжитися і не постраждав від зневоднення. Він залишив на сходах свого ганку контейнер із льодом, в якому були пляшки з водою та напоями. Домашня камера безпеки записала реакцію листоноші: “Оце так! Вода та енергетичні напої. Дякую Тобі, Боже!”
Мати хлопця каже: “Кармін вважає своїм обов’язком забезпечувати листонош прохолодними напоями, навіть коли нас немає вдома”.
Ця зворушлива історія нагадує нам про те, що є Один Той, Хто “підкріпляє” нас, – як каже апостол Павло. Хоча апостол перебував у в’язниці, і його майбутнє здавалося похмурим, він виражав радість, що Бог через віруючих міста Филипи – через їхній фінансовий дарунок – задовольнив його насущні потреби. Хоча самі филип’яни були доволі бідними, однак проявляли багато щедрості апостолу Павлу та іншим нужденним (2 Кор. 8:1-4). Бог бачив такі щедрі пожертвування, тому й благословляв самих филип’ян, задовольняючи їхні потреби “за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі” (Фил. 4:19).
Бог часто використовує інших людей, щоб допомогти нам у наших потребах. Якщо довіряємося турботі Бога, то вчимося, як апостол Павло, секрету справжнього вдоволення (2 Кор. 8:12-13).
