Ми, людські істоти, схильні зважати лише на ту інформацію, яка відповідає нашим поглядам. Дослідження показують, що люди вдвічі частіше прислухаються до тих слів, що підтримують їхню позицію. Коли ми переконані у правоті своїх рішень, то уникаємо протилежних думок.

Подібну ситуацію можна побачити в житті ізраїльського царя Ахава. Коли він та юдейський цар Йосафат обговорювали питання, чи йти їм війною проти ґілеадського Рамоту, то для вирішення цього питання було зібрано 400 пророків – тих, що були призначені самим Ахавом. Всі в один голос стверджували: “Іди, і Бог дасть його в цареву руку!” (2 Хр. 18:5). Тоді Йосафат запитав, чи є який-небудь пророк, поставлений Самим Богом, щоб через нього взнати волю Божу. Ахав неохоче відповів, що є пророк Міхей, який “не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе” (2 Хр. 18:7). І дійсно, Міхей прорік, що перемоги не буде, а військо буде “розпорошено по горах” (2 Хр. 18:16).

Читаючи цю історію, я подумала і про свою схильність нехтувати мудрими порадами, які суперечать тому, що я хотіла б почути. Ахав прислухався до поради своїх чотирьохсот лояльних пророків і загинув (2 Хр. 18:34).

Будемо ж прислухатися до істини Божих слів і коритися біблійним порадам, навіть якщо вони суперечать нашим поглядам та бажанням.