Відвідавши Кафедральний Собор Церкви Христа у Занзібарі, ми були глибоко зворушені. Собор розташований прямо на тому місці, де колись знаходився найбільший невільничий ринок Східної Африки. Проектувальники намагалися зробити так, аби будівля храму символічно демонструвала, як Євангеліє розриває кайдани рабства: це вже місце не злочинів та жахливих звірств, а нагадування про Божу ласку, уособленням якої є собор.

Ті, хто будували цей храм, прагнули також показати, як смерть Ісуса Христа на хресті дарує свободу від гріха, про що апостол Павло говорить у своєму листі до ефеської церкви: “Маємо в Ньому відкуплення кров’ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його” (Еф. 1:7). В цьому тексті слово “відкуплення” повертає нас до практики старозавітних часів викупляти на ринках людей або речі. Подібним чином Ісус Христос викупляє людей від рабства гріха та нечестивого життя.

У вступних словах цього листа апостол Павло виражає радість через ту свободу, яку ми маємо в Христі (Еф. 1:3-14). Збільшуючи з кожною фразою динаміку хваління, Павло вказує на працю Божої благодаті в нас через смерть Ісуса Христа, яка звільнила нас від кайданів гріха. Ми вже не раби гріха, бо звільнені Христом, щоб жити для Бога та Його слави.